Пам'ятi київських трамваїв:: Фотогалереї:: Всі автобуси Києва:: АП-8

АП-8

     Історія автобусного парку № 8 розпочалася у 1960р., коли на базі вантажного парку по вул. Пархоменка (нині Дегтярівська вул.) була створена база службового обслуговування № 2. Її призначенням було надання транспортних послуг підприємствам, установам та організаціям Києва легковими автомобілями та автобусами. Для цих потреб, у новостворене підприємство з різних організацій міста були передані легкові автомобілі марок "Побєда", "Москвич", "Волга" та 100 далеко не нових автобусів ПАЗ-651.
     Обсяги роботи, яке виконувало нове підприємство, швидко зростали: як згадував у газеті "Київпастранс" директор АП-8 М. А. Гончарук, почали здійснюватися екскурсійні, туристичні перевезення, обслуговування різноманітних суспільно-політичних заходів, що проводилися у столиці України. Зі зростанням обсягів перевезень та кількості рухомого складу виникає потреба у розширенні території, і в 1965р. підприємство отримує нову ділянку на вул. Сім'ї Хохлових, де споруджується вся необхідна інфраструктура. В 1966р. база службового обслуговування № 2 одержує іншу назву — автотранспортне підприємство № 09111 (з 1986р. матиме назву АТП-33027, з 1988р. — АТП-13027; з 2001р. — АП-8). На той час, в розпорядженні підприємства вже перебуває 320 одиниць рухомого складу (в основному нових на той час марок ЛАЗ-695, ЛАЗ-697, ПАЗ-652), які були покликані на максимально високому рівні забезпечувати перевезення за спеціальними замовленнями підприємств, а також обслуговувати радянських та іноземних туристів.
     В 70-ті — 80-ті рр. підприємство стає основним перевізником у місті щодо виконання замовлень виробничого, туристичного характеру, обслуговування різноманітних заходів, що проводилися у Києві. Вдосконалюється матеріально-технічна база, постійно продовжує надходити новий рухомий склад, переважно це автобуси ЛАЗ-699Р, ЛАЗ-695Н, мікроавтобуси РАФ-2203. В 1986р. споруджується АЗС і відстійний майданчик на вул. Мельникова. Значну участь парк приймав і у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи: до Чорнобиля було відправлено 120 автобусів ЛАЗ-695, які 5 років забезпечували перевезення персоналу, задіяного вахтовим методом у роботах на станції.
     На початку 90-х рр., у зв'язку з складною економічною ситуацією, попит на послуги підприємства значно скоротився, і автобуси все більше простоювали без роботи. В той же час у міських перевезеннях спостерігалася зворотня тенденція: попит залишався сталим або навіть і збільшувався — потрібно було вводити нові, або підсилювати старі маршрути в ті райони Києва, де велося активне житлове будівництво (насамперед на Вигурівщину-Троєщину); а от рухомого складу не вистачало: закупівля імпортних автобусів через брак валютних коштів повністю припинилася, придбана раніше техніка вичерпувала свій ресурс і списувалася, а вітчизняні машини для міських перевезень ще тільки розроблялись. Тому не дивно, що, врешті-решт, з 1992р. (за іншими даними з 1993р.) АТП-13027 долучили до міських перевезень. Це відбувалося за двома напрямками: по-перше, на обслуговування йому передавалися кілька маршрутів (№ 22, 41, 85, 94, 98), які до того обслуговувалися іншими парками (в основному АТП-13033), туди пішли працювати автобуси ЛАЗ-695; по-друге, запроваджувалися абсолютно нові маршрути у експресному режимі руху (№ 21К, 26Е, 57Е, 59Е), на які пішли працювати автобуси ЛАЗ-699. Заради справедливості, слід відзначити, що перший вихід парку на міські маршрути відбувся ще на початку 70-х — але тривало це тоді недовго, і маршрути, на які його залучали (№ 22 "вул. Копилівська — селище Київської ГЕС" та № 64 "Лук'янівська пл. — Інститут автоматики"), були достатньо вторинними.
    Перші кілька років роботи парку у новому статусі були надзвичайно корисними: після передачі у АТП-13027 маршрути № 22, 41, 85, 94 значно покращили свою роботу; дуже популярними стали автобуси-експреси. Продовжував досить активно поповнюватися рухомий склад, що дало змогу взяти на обслуговування і інші маршрути: в 1994р. вводиться № 50Е (щоправда, з усіх Експресів цей протримався найменше, вже з 19 червня 1995р. його було відмінено); в 1995р. — № 73 (навесні) та № 73Е йому на допомогу (восени); в 1996р. — № 7 і передається з АТП-13033 маршрут № 6.
    На жаль, в наступні роки справи пішли на спад: в 1996р. експресні маршрути реорганізуються у так звані "таксобусні" (залишили лише № 73Е — до 2001р.), внаслідок чого вони втрачають колишню популярність і незабаром відміняються (замість них починають працювати "таксобусні" маршрути № 157, 549, 550, 551); на інших маршрутах (хіба що крім 73-го та невеличкого 7-го) невпинно зменшується кількість рухомого складу (старі ЛАЗ-695 списуюються набагато швидше, ніж надходять нові ЛАЗ-52523). Наприкінці 90-х рр. маршрути № 22 і 41 вкорочуються до селища ДВС з відповідним значним зменшенням випуску на них; робота маршрутів № 85 і 94 погіршується і надалі, аж поки у 2003-2004рр. на цих, донедавна надзвичайно популярних маршрутах, не залишається лише кілька відправлень на день. Щоправда, з 2001р. АТП-13027 (в тому ж році воно стане АП-8, восьмим автобусним парком) починає обслуговувати автобусний маршрут № 20Тр (з 2003р. № 24) по трасі 20-го тролейбуса — спочатку спільно з АП-2, потім самостійно.
    З 16 грудня 2006р. робота АП-8 на міських муніципальних маршрутах повністю припинилася. Рухомий склад перейшов у АП-6 (МАЗ-103, ЛАЗ-5252*, Сіті-ЛАЗ), АП-5 (ЛАЗ-5252*, ЛАЗ-695, Сіті-ЛАЗ), АП-1 (Сіті-ЛАЗ), АП-2 (ЛАЗ-5252*); маршрути у АП-6 (22, 41, 73, 94, 98), АП-1 (24); АП-2 (6), АП-3 (7), АП-5 (85). Зараз АП-8 обслуговує таксомоторні та окремі приміські маршрути (в основному, рухомим складом малої місткості), а також міжнародний автобусний рейс "Київ — Прага".

ЛАЗ-695 ЛАЗ-699 ЛАЗ-4207 ЛАЗ-А141
ЛАЗ-52523 ЛАЗ-52527 ЛАЗ-52528 Вольво В10М60
ЛАЗ-525270 МАЗ-103 ЛАЗ-А183 "Сіті" Різне
© Anton, Стефан Машкевич і автори фотографій, 2006-2010
Використання всіх розміщених матеріалів можливе лише з дозволу їх авторів.
Останнє оновлення — 15 лютого 2008р.