Пам'ятi київських трамваїв:: Фотогалереї:: Всі автобуси Києва:: АП-5:: ЛіАЗ-5256

АП-5

ЛіАЗ-5256 (1504*–1511; 1536*; 1538*–1541*; 1543*–1546)

[ 1 ]

     Після того, як у 1985р. Київ отримав свої останні ЛіАЗ-677, у наступні кілька років одноосібним постачальником автобусів великої та надвеликої місткості у місто став угорський "Ікарус". Частка машин вітчизняного виробництва, яка і до того була невеликою, тепер взагалі обмежувалася лише маленькими ПАЗиками для вузеньких вулиць приватного сектора, та середніми ЛАЗ-695, переважно для приміських маршрутів. Дружня, тоді ще соціалістична Угорщина цілком могла би продовжувати забезпечувати своїми автобусами неосяжні простори Радянського Союзу і надалі, але ж останній у другій половині 80-х вже починав потроху відчувати важкий подих економічної кризи, яка підступно наближалася до нього все ближче. Знаходити кошти для закупівлі всього необхідного за кордоном ставало дедалі важче, тому треба було шукати шляхи для зменшення витрат.
     Ставка на імпортні автобуси теж ставала дорогим задоволенням, тому більш широке залучення потенціалу вітчизняних автобусних заводів, з метою хоча б часткового заміщення імпорту, виглядало цілком логічним. Але ж, у СРСР на той час серійно вироблявся лише один міський автобус великої місткості — ЛіАЗ-677, який був настільки морально застарілим, навіть у порівнянні з теж не надто сучасними Ікарусами, що знову починати постачати його у такі міста, як Київ, було цілковитим нонсенсом. Виробництво дрібних партій нового автобуса, ЛіАЗ-5256, розпочалося ще у 1985р, але у серійне виробництво його все ніяк не могли запустити: за 5 років було випущено лише близько тисячі автобусів нової моделі, що для СРСР було краплиною у морі.

     У Києві перші ЛіАЗ-5256 з'явилися у квітні 1989р. Спочатку надійшло 5 машин (номери 8234КИН – 8238КИН); до кінця того ж року поступово наійшло ще 12 (9405КИН – 9406КИН; 9547КИН – 9548КИН; 0737КИП – 0738КИП; 1304КИП – 1305КИП; 1614КИП – 1615КИП; 1701КИП – 1702КИП); в наступному ще 3 (5404КИП; 5437КИП; 7529КИП). Можливо, ЛіАЗ-5256 надходили б у Київ і надалі (у 1990р. нарешті розпочалося їх серійне виробництво) — але у 1991р. автобуси великої і надвеликої місткості взагалі не закуповувались, а далі Лікінський автобусний завод стає для нас таким самим закордонним, як і Ікарус, з відповідними наслідками для вартості його продукції. Розпочинається робота по створенню українського автобуса великої місткості (у 1993р. ми побачимо ЛАЗ-52523), а до того у ролі міських автобусів спробують використати ЛАЗ-695 та ЛАЗ-42021 — звичайно, без особливого успіху.
     Так чи інакше, але 20 ЛіАЗ-5256 до нас таки встигли надійти (всі потрапили у АТП-13032), і їх потрібно було якось експлуатувати. На жаль, відсутність матеріально-технічної бази для них, економічні складнощі початку 90-х рр., які заважали її створювати, та й взагалі вкрай погане тоді забезпечення автобусних парків всім необхідним, вкупі з ненайвищою якістю самих автобусів, давалися взнаки: в їх роботі траплялися великі перерви, і вже до середини 90-х рр. кілька машин перестали виїжджати на маршрути взагалі. Одначе, решту все ж-таки, тягнули, як могли (ЛАЗ-52523 хоч і почали вже надходити, але їх кількість була явно недостатньою), і своє десятиріччя у ходовому стані змогли зустріти близько половини ЛіАЗів.
     Протягом 2000-2001рр. кількість живих ЛіАЗ-5256 продовжує поступово скорочуватись. Офіційно їх ще не списують: введені навесні 2002р. бортові номери присвоюють практично всім ЛіАЗам (щонайменше 17 з 20), хоча реально працюючими на той час залишалися лише близько 5 з них. Після 2003р. в експлуатації перебував лише один ЛіАЗ-5256, востаннє я бачив його на лінії у вересні 2005р.

     ЛіАЗ-5256 були розподілені приблизно порівну між всіми основними маршрутами АТП-13032: 32, 72, 90, 102 — на кожен припадало по кілька машин (щоправда, традиційно дещо більше їх працювало на 90-му). Також вони бували на 35, 47, на приміських маршрутах.

1510		Бортові номери автобусам ЛіАЗ-5256 присвоювалися у серії 15** (перше число у бортовому номері визначало клас рухомого складу: 1 — автобус великої місткості, 2 — середньої; 3 — малої; 4 — надвеликої; 5 — зчленовані Вольво і Сканії; друге число визначало номер парку), упереміш з ЛАЗ-52523 і, можливо, з Ікарусами-260 за дуже простим принципом: більшому чотиризначному ДАЇшному номеру (серії літер ігнорувалися) відповідав більший бортовий. Всього під ЛіАЗи було виділено щонайменше 17 бортових номерів — стільки, скільки їх перебувало на балансі станом на початок 2002р., але ж реально їх намалювали лише на трьох машинах (1701КИП, 7529КИП, 8236КИН). Практично всі інші ЛіАЗи на той час перебували вже не на ходу, і вони отримали бортові лише на папері. Інтернаціональна пл. Автобус 1701КИП (1510) виїжджає з парку на, скоріш за все, 72-й маршрут. [Кость Козлов, 19.05.2003]

1538		У ЛіАЗ-5256, які надійшли у Київ, було три варіанти пофарбування: біло-червоні, з червоною горизонтальною та діагональною смужкою; біло-зелені (схема та сама, що й у попередньому випадку, тільки замість червоного кольору використовувався зелений; таких машин було найменше, 2 чи 3); та червоно-білі, з горизонтальною смужкою та дверима білого кольору. 19 ЛіАЗ-5256 мали 3 двері, і лише 20-й, останній, надійшов у 2-дверному варіанті. Автобусний парк. Останній ЛіАЗ-5256, 7529КИП (1538), надійшов у Київ у грудні 1990р., практично одночасно з останніми Ікарусами. Найчастіше працював на маршруті №32. [Nick, 17.02.2004]

1540		Останній ЛіАЗ залишив київські маршрути восени 2005р. Довгожителем, що провів на лінії понад 16 років, виявився 8236КИН (жовтий номер 05237КА, бортовий 1540) — автобус, який надійшов ще у найпершій п'ятірці. Працював переважно на 32-му; після того, як він залишився один, деякий час помандрував по іншим маршрутам, але під кінець знову повернувся на 32-й. Ст. метро "Нивки". [Anton, 29.05.2005]

[ 1 ]

© Anton, Стефан Машкевич і автори фотографій, 2006-2010
Використання всіх розміщених матеріалів можливе лише з дозволу їх авторів.
Останнє оновлення — 03 лютого 2008р.