Пам'ятi київських трамваїв:: Фотогалереї:: Всі автобуси Києва:: АП-7:: ПАЗ-3205

АП-7

ПАЗ-3205 (3701*)

1 ]


     Єдиний у АТП-13029 (нині АП-7) ПАЗ-3205 надійшов у 1990р. Тоді ці автобусики отримали практично усі АТП Києва: у АТП-13028 (АП-1), куди було відправлено левову їх частку, вони призначалися для роботи на маршрутах; одиничні екземпляри у інші парки поставляли виключно для використання у господарських цілях, або у якості службових чи парківських розвозок. Про те, що у майбутньому майже всі вони теж підуть на лінію, як звичайні маршрутні автобуси, тоді, на початку 90-х, ніхто навіть і уявити не міг. АТП-13029 це стосувалося чи не найбільше: всі міські маршрути, на яких працювало підприємство, обслуговувалися виключно Ікарусами, причому абсолютна більшість з них були "гармошками". Але гостра нестача великих автобусів з одного боку, та падіння пасажиропотоку на значній кількості маршрутів з іншого внесли свої корективи: у другій половині 90-х — на початку 2000-х рр. парки випускали на маршрути практично все, що тільки здатне було рухатися. От і у АТП-13029 знайшовся маршрут, де виявився потрібен ПАЗик — № 107.
     Після припинення експлуатації (1999 або 2000р.), автобус тривалий час стояв у парку. За паперами він навіть встиг отримати бортовий номер, 3701, але на самому автобусі його, звісно, не малювали. Можливо, залишки ПАЗика зберігаються на території парку ще й зараз.

3701*      Скоріш за все, так би і допрацював цей ПАЗик свої роки на різних господарських роботах, але наприкінці листопада 1997р. у АТП-13029 з'явилося два абсолютно нових маршрути — № 59 (ст. метро "Осокорки" — вул. Ахматової, через Дніпровську Набережну, вул. Княжий Затон, вул. Драгоманова, до кінця забудови) та № 107 (ст. метро "Харківська" — ст. метро "Позняки", через вул. Ревуцького, Вишняківську, Руденко, Мишуги та просп. Григоренка). Хоча обидва вони спочатку теж обслуговувалися виключно Ікарусами-280, тривало це недовго. Якщо на маршруті № 59 справи йшли ще більш-менш, то маршрут № 107 з самого початку почувався кепсько. Внаслідок нестабільної роботи здобути популярність серед пасажирів маршруту так і не вдалося: людям простіше і швидше було дістатися до метро пішки (шлях від найвіддаленішої точки маршруту до метро можна було подолати щонайбільше за 15-20 хвилин), аніж покладатися на автобус, який міг приїхати і через півгодини... Через те, що автобуси у значній мірі перевозили повітря, дуже швидко випуск скоротили з початкових трьох одиниць до двох, і це добило маршрут остаточно — тепер його практично взагалі ніхто не чекав. Восени 1998р. випуск на маршруті був уже лише один, і працював він лише у години "пік". Хоча на кінцевих і вивісили похвилинний графік відправлень, з інтервалом близько півгодини бажаючих користуватися маршрутом, звичайно, так і не додалося. У такій ситуації не те що Ікарус-280 — навіть Ікарус-260 були фантастично завеликими для маршруту: у кращому випадку, за рейс перевозилося не більше кількох чоловік. Ось тут і згадали про ПАЗік.
     Ситуація виглядала доволі кумедною: між метро та численними багатоповерхівками курсував автобус, за розмірами типовий для сільської місцевості — але пасажирів було мало навіть для нього. Звичайно, довго тривати це не могло: хоча офіційно маршрут продовжував працювати, принаймні, ще на початку 2000-х рр., фактично рух по ньому припинився значно раніше. Ймовірно, ця подія співпала у часі з припиненням експлуатації єдиного ПАЗика, і відбулася у 1999 чи у 2000р.
     Цікаво, що пізніше у Києві знову з'являвся маршрут з номером 107, але проіснував він лише неповні три дні: саме стільки виявилося потрібно часу, щоб ліквідувати наслідки діяльності однієї будівельної фірми, яка під час виконання робіт примудрилася пошкодити тунель метрополітену. Рух поїздів від станції "Осокорки" до станції "Бориспільська" терміново зупинили у п'ятницю, 13 липня 2007р., і замість них на цій дільниці курсували автобуси (АП-7, 1, 2; зупинки були тільки по станціях метрополітену). Зазвичай, тимчасовим маршрутам у Києві не дають окремого номеру, але того разу чомусь зробили виняток.
     Щодо маршруту № 59, то його доля виявилася не набагато кращою. Хоча його існування виглядало більш доречним (все ж-таки, він їхав у більш віддалені від метро мікрорайони, і йти звідти пішки, особливо з кінцевої, було далекувато), нестабільна робота, і, відповідно, непрогнозовані інтервали вбили і його: якщо спочатку він мав цілком непоганий пасажиропотік, надалі він був втрачений. Скорочення випуску, звичайно, призвело до ще більшого скорочення пасажиропотоку, і маршрут теж став приречений. Зміна траси (спочатку його переорієнтували до універсаму "Позняки" — на перехресті вул. Драгоманова і Ахматової він став повертати направо; потім по проспекту Григоренка його продовжили до ст. метро "Харківська"), у ситуації, коли на маршруті залишався лише один випуск, звичайно, нічого дати не могла, і десь у 2003р. його також було закрито. Останні кілька місяців на ньому працював автобус 1711.

     Автобусний парк. На момент зйомки автобус був позбавлений частини деталей, тому дане фото являє собою, у деякій мірі, малюнок.
[Кость Козлов, 28.11.2003]

1 ]

 
© Anton, Стефан Машкевич і автори фотографій, 2006-2010
Використання всіх розміщених матеріалів можливе лише з дозволу їх авторів.
Останнє оновлення — 18 жовтня 2008р.