Неофіційна промова директора Дарницького трамвайного депо Г. С. Богославця під час святкування 43-річчя депо

 

1 лютого київське Дарницьке трамвайне депо святкувало свою 43-ю річницю. Окрім урочистостей, екскурсій для гостей міста та місцевих любителів трамвайного руху, у депо проходило засідання комісії з прийняття трамваю українського виробництва К1, яке, як ми знаємо, завершилось прийняттям та дозволом введення на маршрут цього поки що єдиного взірця.

 

Без перебільшення, Дарницьке депо, хоча і саме молоде, проте саме досконале та модернізоване – як в технічному плані, так і щодо ставлення керівництва до працівників – їм створені всі умови для повноцінної праці. При депо працює комплекс для відпочинку водіїв, обладнаний імпортною технікою та якісними меблями виробництва меблевого цеху від... Дарницького депо (саме їх можна побачити й в усіх адміністративних приміщеннях); працює спортивний зал, оздоровчий комплекс, більярдна, нещодавно відкрили міні-кафе. А такої дзеркальної диспетчерської, як діє на території депо, точно немає більш ніде у світі – всі робітники ставляться до неї, як до свого особистого майна, і за весь час існування не було розбито жодного скла!

 

“Я побував більш ніж у 50 депо у всьому світі – це найкраще, що я бачив. Щоб все мали своє, й таку велику  територію!..  Взагалі депо всі маленькі, нема де розміститися”, – сказав гість депо, мешканець Канади пан Богдан Миндюк.

 

Музей Дарницького депо багатий на експонати, що розповідають про історію та сьогоднішній день як самого депо, так і київського трамваю в цілому. До того ж незабаром планується його розширення та з’єднання з Музеєм київського трамваю. Прямо на території депо діє капличка, що є також унікальною практикою. Багато чого іншого ще вирізняє це трамвайне пристанище, але краще ознайомтесь з цим із слів самого керівника, котрого працівники вважають справжнім батьком, Григорія Семеновича Богославця. Не дивлячись на напружений графік, він все ж знайшов час, шоб поділитися з широкою громадою своїми напрацюваннями та планами на майбутнє. Велика подяка за організацію інтерв’ю та екскурсії на території Дарницького депо Лідії Архипівні Лівінській.

 

Техніко-економічні показники

 

– Для транспортного підприємства є такий показник, як випуск рухомого складу у години пік. З нашого інвентаря, який складає 210 пасажирських одиниць – ми випускаємо 175! Ще один показник – коефіцієнт використання. Він в нас навіть більший, ніж по місту і республіці в цілому і складає 86%. Він концентрує в собі роботу всього колективу – і технічну, і експлуатаційну і є одним із основних. В нас він виконаний максимально.

Інший показник, що характеризує нашу роботу і дає нам можливість жити на сьогоднішній день і дивитись у майбутнє з перспективою – це збирання нашої виручки. Нами було заплановано зібрати приблизно 7 мільйонів гривень – ми зібрали 8 400 000! Це дає нам можливість підтримувати і соціальну сферу, і побутову, і навіть видавати людям ссуди, як жодне інше транспортне підприємство! Ми маємо 27 000 гривень для того, щоб створювати соціальний захист наших працівників. У колегію підприємства (наш власний орган самоврядування), працівник звертається з заявою, ми  розглядаємо і надаємо йому підтримку в межах 500 гривень. Напрямки, на які ми даємо гроші – лікування, лікування близьких, навчання та усунення наслідків стихійного лиха.

 

Ще наш колектив взяв на себе турботу про використання нового типоряду трамвайних вагонів – К1. Ми його випробували і сьогодні засідає державна комісія по його прийняттю до експлуатації. Маю надію, що він пройшов успішно випробування, і буде введений в дію – будемо закупляти та розвивати вагони українського виробництва.

 

Багато чого зроблено для того, щоб те, що ми експортуємо – капітально ремонтувати і модернізувати. Ми розробили нові технології, закупили обладнання. Саме головне, що страждає з віком – це кузов. Тому що візок і осі міняються, а кузов зі своїми елементами – старішає і виходить з ладу. Ми направили свій потенціал на те, щоб зробити кузови як потрібно. Понесли дуже великі втрати по відновленню профілю бандажа. Це для нас було однією з найзатратніших статей. Разом з інститутом Патону впровадили у життя установку, яка дає можливість відновлювати гребінь реборди без кругомонтажа – ми це робимо за рахунок кругу катання. З часом цей круг катання зтирається, а на новий треба витрачати немалі кошти. А тепер ми на круг катання наплавляємо реборду і в 2-3 рази подовшуємо срок експлуатації! А це були основні витрати, які ми несли, і ми їх уникнули. Такого нема більше ніде на Україні.

 

Ми впровадили ручний компостер – зараз у нас ідуть замовлення на них навіть від автобусних парків, й ми створили кошторис для них. До цього існували лише стаціонарні компостери на стінці вагону. Але це незручно, і багато хто не компостує квитки. А коли кондуктор іде з ручним компостером, який в нього висить на шиї: продав – і одразу закомпостував. Ми відпрацювали цю конструкцію, міняємо код кожної ночі. І це також дає можливість впливати на збір виручки і ефективніше працювати.

 

У цьому році також відтворили свою міні-пекарню, здали її в оренду і печемо хліб. Асортимент – приблизно 16 видів. 27 самим обездоленим сім’ям (є в нас і такі – жінки одинокі по троє і більше дітей) даємо безкоштовно хліб кожного дня. Учора прийшла до нас нова працівниця і отримала півкілограма хліба безкоштовно. Ось її заява:  “Прошу оказать мне помощь – дать бесплатно хлеб, так как очень тяжелое материальное положение. Зарплаты не хватает даже на хлеб. Воспитываю детей 16 и 10 лет одна.” Начальник пише ходатайство, моя резолюція, виписується контрольна карточка, я дав термін рівно тиждень – і сьогодні вже отримав відповідь про вирішення цього подання. Питання вирішено позитивно. Вона тільки прийнята до нас – 25.01. Інші вже отримують давно. Вирощуємо свій часник зелений, цибулю, петрушку і віддаємо до свого блоку харчування. На території трамвайного депо діє також перепелина птахофабрика – щодня до столу працівників надходять свіжі перепелині яйця. І в цьому році вона ще більше набрала потужності в соціальному плані. Ми купили японських кур і продаємо своїм працівникам яйця, а робітникам шкідливих професій даємо безкоштовно. В нас таких 88 чоловік – зварники, маляри. Я сам, наприклад, пишу заяву і купую собі – плачу 13 гривень і отримую за це кожного дня по 5 штук – саме така добова норма для дорослих, але особливо корисні вони для дітей. Ще ми здаємо в оренду для ринку приблизно 8% території, щоб отримувати з цього кошти для виживання.

 

Ми зібрали команду, поміняли практично всіх ведучих керівників – від головного інженера до головних енергетика, механіка та бухгалтера. От Леонід Іванович Герасименко до цього ніколи не працював у транспортній організації – працював на оборонному підприємстві. А ми його взяли взагалі безробітного, з вулиці – і працює, зараз начальник виробничо-технічного цеху. Створена команда, яка все розуміє, переконана в тому, що можна вижити, “одержимая”.

 

Перспективи

 

– З великою перспективою зараз дивимось у майбутнє. Виступили з новою ініціативою і хочемо розірвати моно-структуру нашого підприємства. Ідеологія її в тому, щоб обслуговувати не тільки трамваї. Ми прорахували, що можемо у себе утримувати 60 зчленованих тролейбусів і 60 мікроавтобусів. Вийшли з листом на Генерального директора Київпастрансу, отримали підтримку і сьогодні ведемо роботу. Я вийшов на завод в Донецькій області, котрий виробляє “Газелі”, маємо з ним домовленість, що якщо 30% буде передоплати, то 25 “Газелей” буде тут у нас і ми будемо працювати в цьому напрямку. Якщо ми це запровадимо – у нас буде Трамвайно-Тролейбусно-Автобусне господарство. Це ми робимо для того, щоб була можливість маневрувати. Ми бачимо, що економічно невигідно експлуатувати трамваї з 5 до 7 годин ранку. Але їх можна замінити нашими мікроавтобусами. Я вам зачитаю зараз листа, якого ми підготували.

 

“Дарницьке трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо має конкретні напрацювання щодо концепції розвитку трамвайно-тролейбусного обслуговування населення лівобережної частини міста Києва. Згідно проекту в 1995 році була завершена реконструкція депо, загальна територія якого скаладає 13.9 Га. Споруджені потужні цехи, які одночасно здатні приймати для технічного обслуговування та ремонту 100-150 одиниць рухомого складу, а відстійні колії спроможні розмістити понад 450 транспортних одиниць. Функціонують необхідні інженерні мережі, розбудована досконала інженерно-технічна інфраструктура для здійснення всіх видів робіт та ремонту рухомого складу. В листопаді 2001 року задіяний новий учбовий центр з підготовки та перепідготовки спеціалістів. На рівні сучасних вимог функціонують соціально-побутові об’єкти.

 

Дарницьке трамвайне депо стало сучасним транспортним підприємством, у якому є безумовна перспектива подальшого розвитку. Єдине, що викликає стурбованость і незапокоєння це невпинне моральне і фізичне старіння трамвайного парку, інвентарна кількість рухомого складу якого досягає 50 відсотків від проектних потужностей, тобто 224 одиниці. Поповнення парку за рахунок вітчизняного виробництва майже не передбачається. А неминучість списання трамваїв у майбутньому ставить під загрозу всю діяльність підприємства. Її критична межа може наступити найближчі 3-5 років. Виходячи із об’єктивних умов, які склалися за останні роки, випливає пропозиція, яка передбачає додаткове впровадження тролейбусного обслуговування на базі 3 – Дарницькому депо – у найближчому часі, навіть у 2003 році. Цей варіант найдешевший, він не потребує великих капіталовкладень, виключає будівництво нового підприємства. Ми впевнені, що технічне переоснащення частини потужностей пройде безболісно для колективу депо, котрий позитивно сприймає такий підхід до вирішення проблеми найефетивнішого використання виробничих резервів. На першому етапі реалізації цього проекту доцільно використати змішаний варіант трамвай-тролейбус. А по мірі списання трамваїв доля тролейбусів в загальному парку буде зростати. Позитивні наслідки від цього впровадження обгрунтовуються економічними розрахунками. Окрім запропонованного варіанту не виключається й такий, як обслуговування пасажирів автобусами малої і середньої місткості. Депо має достатньо можливостей для розміщення й облаштування на своїй території об’єктів, для технічного обслуговування і ремонту цього виду транспорту.

 

Колектив Дарницького трамвайного депо висловлює впевненість, що наші пропозиції знайдуть підтримку та порозуміння у місцевої влади. Вже є домовленості з адміністраціями Ватутінського та Дарницього районів. Ми готові, шановний Миколо Михайловичу, негайно розпочати цю роботу разом із відповідними працівниками Київпастрансу та іншими зацікавленими сторонами”.

 

Вже є позитивна резолюція від Дмитренка, Новохацького і Межиковського. Ми вже пустили до себе на територію колону з 70 мікроавтобусів. Вони будуть виїжджати прямо з нашого депо і розвозити людей не на комерційній основі. Зараз наша наркологічна служба робить їм техогляд. На сьогоднішній день по Києву приватних автобусів 2400. В центрі – всі приватні. Але ми боремся – будемо створювати їм конкуренцію.

 

Трамвай та інші

 

– Тролейбуси, що ходять по Лівобережжю, належать 4-му тролейбусному депо (воно на правому березі). Але коли ми подивились перспективну схему розвитку, то дійсно – і через міст Патона піде тролейбус, і на Бориспіль, і в Бровари. З трамваєм ми не збираємось розлучатись! Але хочемо мати альтернативу. Ми зараз повторюємо помилку цивілізації! Це вже пройшли на Заході! Але ми хочемо себе підстрахувати. Зараз у всьому світі відбудовують трамвай! В Лондоні будують в усьому центрі, в Парижі, в Барселоні, в Римі відновляють. А в Америці то ви знаєте – в Лос-Анджелесі була найбільша сітка в світі! Знищили, і зараз вкладають в це страшні кошти – коштує все мільярди! Але будують… Нам треба переконати нашу місцеву владу не повторювати цих помилок! В Буєнос-Айресі була найбільша сітка в Південній Америці. Забрали і знесли все, дали мікроавтобуси – і тепер такий хаос, що не можна проїхати! У нас  в Росії Ростов таке ж має.

 

Отак ми самі й живемо – ніде ніхто жодної копійки не дає, але тримаємось! Зараз от приймають трамвай К1 – в понеділок вже будуть відомі результати. Ільченко Микола Васильович, голова Комісії, головний інспектор республіки, буде мати основні висновки комісії. Я вже відіслав телефонограму, щоб забезпечили доставку вагону на 5.00 ранку 5-го лютого на Контрактову площу, де о 10.00 пройде його презентація. Ще не відомо, який маршрут буде обслуговувати – але буде ходити по 21 маршруту, напевно.

 

Зараз ми переходимо на комп'ютери, створюємо свій мозковий центр. Ми його назвали умовно “комп'ютерна”. Маємо вже інженера електронних мереж, ввели його в штат, відстояли це. Я думаю, що незабаром ми перейдемо на комп'ютерну мережу і повністю автоматизуємо процес спостереження за руховим складом.

 

Створюється 12 вузлових центрів по всьому місту. Куди буде підходити трамвай, тролейбус і міська залізна дорога. Один вузол вже відкрито в цьому році – Видубичі! Туди входять тролейбус, залізна дорога міська і автобуси, і метро. І тепер буде кільцева залізна дорога навколо міста. Але на сьогоднішній день ми можемо однією формою квитка розраховуватись за поїздки на тролейбусі, автобусі та трамваї – вже досягнення.

 

Всім найкращі побажання! Нація живе, бореться – і виживе!

Індіанна Поліс, 01.02.2002